Огляд публікацій сучасних світових медичних досліджень впливу на організм альфа-ліпоєвої кислоти.
1) Альфа-ліпоєва кислота при хронічному синдромі COVID
(Відділення епідеміології, ASL Brindisi, Бріндізі, Італія)
На даний час численні дослідження показали, що у частини пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, розвивається хронічний поствірусний синдром, що характеризується хронічною втомою, змінною неспецифічною міалгією, депресією та порушеннями сну. Інші стійкі симптоми можуть включати когнітивні та психічні розлади, біль у грудях та суглобах, прискорене серцебиття, порушення нюху та смаку, кашель, головний біль та шлунково-кишкові розлади. Введення мітохондріальних поживних речовин є важливим для забезпечення антиоксидантних клінічних ефектів. Ми перевірили, чи може використання альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) зменшити хронічні симптоми після перенесеного ковіда.
АЛК є потужним ендогенним та екзогенним антиоксидантом, є частиною циклу Кребса як кофактор мітохондріальних ферментів, що може модулювати перебіг інфекції. Добре вивчена її антиоксидантна та імуномодулювальна активність. Місія нашої клініки полягала в тому, щоб виявити пацієнтів, у яких розвинувся постковідний синдром, і надати їм фармакологічну та немедикаментозну підтримку для полегшення симптомів, переважно втоми.
В результаті досліджень, у ході яких учасники отримували по 100 мг ліпоєвої кислоти двічі на день протягом 60 днів, було клінічно підтверджено: зниження стомлюваності, больових відчуттів, відсутність станів, близьких до депресії, а також м'язової слабкості. Аргументується дана клінічна користь альфа-ліпоєвої кислоти усуненням мітохондріальної дисфункції, яка часто спостерігається після більшості вірусних захворювань.
2) Окислювальний стрес організму та хвороби очей
(«Дослідження та розробки» Понте-Сан-Ніколо, Італія)
Фізіологічні процеси ока залежить від дуже високого споживання кисню, що передбачає рясне утворення АФК. Крім того, багато анатомічних відділів піддаються впливу сонячного світла, включаючи високоенергетичні та потенційно небезпечні довжини хвиль (УФ-випромінювання). Складний баланс між утворенням та видаленням радикалів має вирішальне значення у фізіології ока. Втрата цієї крихкої рівноваги створює основу для старіння та широкого спектра патологій, пов'язаних із окислювальним стресом.
Окислювальний стрес безпосередньо пов'язаний зі старінням організму та різними віковими хронічними захворюваннями, включаючи очні патології: синдром сухого ока, катаракта, глаукома, вікова дегенерація жовтої плями та діабетична ретинопатія.
Дегенерація жовтої плями являє собою захворювання, що стосується очної поверхні, при якому надлишок запальних цитокінів збільшує вироблення АФК, порушуючи здорову слізну плівку. Це може призвести до поступової втрати зору.
Катаракта виникає, коли впорядковане розташування білків-кристалінів, що становлять каркас кришталика, порушується через надмірну дію УФ-випромінювання та АФК, а агрегація кристалінів внаслідок їх неправильного укладання призводить до помутніння кришталика та погіршення зору, що прогресує.
Глаукома - це група захворювань очей, при яких ушкоджується зоровий нерв. Хоча етіологія є багатофакторною, окислювальний стрес відіграє значну роль у прогресуванні захворювання.
Діабетична ретинопатія є найчастішим ускладненням цукрового діабету, відмінною рисою якого є гіперглікемія, у тому числі пов'язана з підвищеним накопиченням АФК у сітківці.
Кореляція між окислювальним стресом, окислювальним ушкодженням та захворюванням очей спонукала фахівців досліджувати антиоксидантний підхід у модулюванні офтальмологічних патологічних станів. Посилення ендогенної антиоксидантної системи тканин ока може бути досягнуто за допомогою харчування та дієтичних добавок з антиоксидантною здатністю: поліфенолів, каротиноїдів, ліпофільні молекули для захисту мембран клітин та ін.
α-ліпоєва кислота (АЛК) являє собою природний антиоксидант із протизапальними властивостями; вона присутня у продуктах тваринного та рослинного походження, у невеликих кількостях виробляється організмом людини. Вона діє як прямий антиоксидант, що інактивує вільні радикали, і непрямий антиоксидант, здатний регенерувати інші клітинні антирадикальні молекули (такі як GSH, вітамін С та вітамін Е).
Було документально підтверджено, що АЛК може долати гематоенцефалічний бар'єр і після приймання внутрішньо швидко досягає сітківки та зорового нерва. Це та її антиоксидантні властивості роблять АЛК перспективною для комплексного лікування глаукоми та профілактики старіння та органу зору та втрати здатності бачити.
3) Перспективи терапевтичного використання ліпоїдної кислоти при метаболічних захворюваннях.
Участь АЛК як кофактора в багатьох енергогенеруючих метаболічних процесах дозволяє використовувати цю молекулу для лікування ускладнень цукрового діабету.
Вплив певних доз АЛК на утилізацію глюкози було вивчено в низці досліджень в осіб з цукровим діабетом 2 типу (СД2). Наприклад, плацебо-контрольоване дослідження за участю 72 пацієнтів із ЦД2 показало, що пероральне введення АЛК у дозах 600, 1200 або 1800 мг/добу покращувало чутливість до інсуліну на 25% після 4 тижнів лікування. Не виявлено значних відмінностей в ефективності 3 використаних доз ЛК. Висловлено припущення, що 600 мг на добу може бути найменшою ефективною дозою.
Застосування АЛК може покращувати ендотеліальну функцію судин у пацієнтів із порушенням толерантності до глюкози.
У Німеччині внутрішні і пероральні форми АЛК включені в стандарти для лікування діабетичної невиразності.
Результати іншого рандомізованого дослідження показали, що додавання до раціону 39 пацієнтів із хворобою Альцгеймера концентрату риб'ячого жиру (з високим вмістом поліненасичених жирних кислот сімейства ω-3) з АЛК (600 мг/добу) протягом 1 року порівняно з плацебо може уповільнити прогресування когнітивних та функціональних порушень. У пацієнтів не спостерігалося погіршення глобальної когнітивної функції протягом 12 місяців, на відміну від тих, хто приймав лише концентрат риб'ячого жиру або плацебо.
Втрата маси тіла була вищою в учасників дослідження з ожирінням і супутніми захворюваннями при щоденному вживанні АЛК не менше 600 мг протягом 10 тижнів. Дієтичні добавки (пробіотики, альфа-ліпоєва кислота та омега-3 жирні кислоти) можуть бути позитивно ефективним втручанням у ліпідний обмін. Пацієнти з надмірною вагою або ожирінням користуються поліпшенням деяких факторів ризику серцево-судинних захворювань.
4) Нирково-захисна роль альфа-ліпоєвої кислоти.
(Центр мітохондріальної біології та медицини, Сіань 710049, Китай)
Нирки є найважливішим органом, який усуває метаболічні відходи та реабсорбує поживні елементи. Вони також беруть участь у регуляції артеріального тиску, підтримці електролітного балансу та гомеостазу pH крові, а також в еритропоезі та дозріванні вітаміну D. Через таке велике навантаження нирки є енергоємним органом і постійно піддаються ендогенним та екзогенним впливам, що призводить до розвитку або гострого нирок (ОПП), або хронічної хвороби нирок (ХХН). На сьогодні не існує нешкідливих терапевтичних засобів для ефективного лікування ОПП або ХХН. Потрібні нові підходи для боротьби з пошкодженням нирок. У цій оглядовій статті обговорюється роль α-ліпоєвої кислоти (АЛК) у профілактиці та лікуванні захворювань нирок. Ми зосередилися на: діабетичній нефропатії, сепсис-індукованому ушкодженні нирок, ішемічному ушкодженні нирок, односторонній обструкції сечоводів та ушкодженні нирок, спричинених фолієвою кислотою та важкими металами. Захворювання можуть бути ускладненням діабету та гіпертонії, спричинені лікарською токсичністю.
Ми виділили загальні механізми захисних дій АЛК для нирок, які включають зменшення окислювального пошкодження, збільшення антиоксидантної здатності, протидію запаленню, пом'якшення ниркового фіброзу та послаблення загибелі клітин нефронів. Саме за допомогою цих механізмів АЛК виконує свою біологічну функцію, полегшуючи пошкодження нирок та покращуючи їх функцію.
Було підтверджено, що видаляючи вільні радикали кисню, АЛК може підвищувати функцію клубочків і зменшувати запалення нирок, може зменшити гостре пошкодження нирок шляхом зниження рівня азоту сечовини в сироватці крові, рівнів креатиніну, фактора некрозу пухлини-альфа (ФНО- -6 (ІЛ-6) та інтерлейкіну-1 бета (ІЛ). -1β), тим самим зменшуючи вазоконстрикцію ендотеліну-1 (звуження просвіту судини), дифузію нейтрофілів та запалення у нирках.
Старіння всього організму пов'язане із функціональним зниженням нирок. Встановлено, що у нирці відбуваються численні зміни на молекулярному, структурному та морфологічному рівнях. У нирках, що старіють, спостерігається підвищений рівень окислювального стресу, що відбивається посиленням перекисного окислення ліпідів, мітохондріальною дисфункцією та зниженням рівня антиоксидантів. Не дивно, що АЛК може пом'якшити всі ці шкідливі зміни у нирках людей похилого віку. Крім того, було показано, що AЛК, яка приймається як харчова добавка, здатна звернути назад вікове зниження функції нирок і загального білка в сироватці (як критерій оцінки стану нирок). Ці дослідження демонструють захисну та профілактичну дію АЛК на стан нирок і роблять її багатообіцяльним засобом для лікування захворювань нирок.
Детальніше про Фітофорте "Альфа-ліпоєва кислота"