лікар-консультант Полєтаєва Наталія

Його слизова оболонка з численними ворсинками та складками – це наш найбільший за площиною бар’єр між зовнішньою та внутрішньою середою.

На сьогоднішній день роль мікрофлори для організму загальновизнана.

Здоровий мікробіом людини виконує наступні функції:

• захисну (імунну);
• детоксикаційну (переробка продуктів обміну речовин, інактивація гістаміну);
• синтетичну (продукція незамінних амінокислот, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин);
• травну (посилення активності ферментів, стимуляція моторики кишечнику).

Вивчення властивостей бактерій, присутніх на слизових оболонках здорової людини, показало їх безпосередню участь у формуванні імунної відповіді.

Пробіотичні штами забезпечують резистентність організму завдяки різним взаємопов’язаним механізмам.

Основні продукти метаболізму лакто- та біфідобактерій (оцтова та молочна кислоти) регулюють водно-сольовий та кислотно-лужний баланс в організмі, запобігають адгезії патогенних та умовно-патогенних бактерій, створюють оптимальні умови для росту популяції та активності нормальної мікрофлори [2-3].

Крім того пробіотики продукують бактеріоцини – речовини, що безпосередньо пригнічують розвиток інших мікроорганізмів [4].

Ще одним активним продуктом життєдіяльності нормальної мікрофлори людини є екзополісахариди, що запобігають розвитку шкідливих мікробів, регулюють фагоцитарну активність макрофагів та продукцію протизапальних цитокінів, сприяють росту лакто- та біфідобактерій [5-8].

На сьогоднішній день добре відомо, що пробіотики приймають активну участь у розщепленні білків, жирів та вуглеводів, всмоктуванні та синтезі вітамінів, засвоєнні макро- та мікроелементів, необхідних для нормального функціонування імунної системи.

Дослідження показали, що пробіотичні штами можуть активізувати та модулювати дію імунокомпетентних клітин, регулюють синтез інтерферонів, імуноглобулінів та цитокінів та забезпечують захист проти гострих кишкових та респіраторних інфекцій [9-12]. Наприклад, було підтверджено, що прийом пробіотиків у здорових добровольців прискорює продукування імуноглобуліну G та підвищує його концентрацію у відповідь на введення вакцини проти холери у порівнянні з групою, що приймала плацебо.

Прийом Lactobacillusacidophilus NCFM у комбінації з Bifidobacteriumlactis Bi-07 протягом 6 місяців знижує частоту виникнення лихорадки – на 72%, кашлю – на 63%, нежитю – на 59% та частоту захворювань гострими респіраторними захворюваннями ‑ на 84% [13].

Додавання до раціону людей похилого віку Lactobacillusacidophilus NCFM збільшує фагоцитарну активність та кількість клітин-кілерів [14]. Також виявлене покращення фагоцитарної активності моноцитів та лейкоцитів у зв’язку з прийомом біфідобактерій [15].

Стосовно користі прийому пробіотиків для травної системи також проведено багато досліджень. Лактобактерії допомагають пацієнтам з хронічними запорами. Є данні, що прийом LactobacillusGasseri може зменшити тривалість гострої інфекційної діареї та знизити ризик розвитку діареї мандрівників [18].

Доведена клінічна ефективність пробіотиків при таких хворобах як: гострий (вірусний) гастроентерит, антибіотико-асоційована діарея, коліт, викликаний Clostridiumdifficile, синдром подразненого кишечнику, неспецифічний виразковий коліт, діарея мандрівників [19].

Помірний клінічний ефект прийому пробіотиків спостерігають при хронічних запорах, кістозному фіброзі, гастритах, асоційованих із Helicobacterpylori, хворобі Крона, анастамозитах [19].

У наш час здоровий мікробіом людини може порушувати багато факторів: високий рівень забрудненості повітря, можливість різкої зміни кліматичних умов, стреси, вживання великої кількості консервантів, антисептиків та антибіотиків з їжею, низький вміст у ній вітамінів та пробіотичних культур.

Раніше люди активно вживали продукти кисломолочного бродіння (кисле молоко, айран, кумис), квашену капусту, мочені яблука та інші. Ці компоненти тривало формували мікрофлору організму, приймали участь у функціонуванні різних органів і систем, зокрема травної та імунної. Більшості сучасних людей таке харчування стало недоступним. Тому вчені та лікарі рекомендують додатковий прийом пробіотиків для зміцнення нашого імунітету.

Біодобавка Фітофорте "Пробіотик 7" ТМ «Грін-Віза» містить у своєму составі збалансований комплекс корисних бактерій (Lactobacillusacidophilus (NCFM®), Lactobacillusparacasei (Lpc-37), Bifidobacteriumlactis (Bi-07), Bifidobacteriumlactis (Bl-04), Bifidobacteriuminfantis, Lactobacillussalivarius, LactobacillusGasseri).

Також у склад цього продукту входять пребіотики інулін та ізомальт. Пребіотики – це неперетравлювані компоненти їжі, які вибірково стимулюють ріст та активність здорової мікрофлори. Інулін – натуральна речовина, полісахарид, за хімічним складом близький до клітковини. Людям, що недостатньо вживають у їжу овочі, фрукти та зелень, цей компонент допоможе якнайшвидше нормалізувати свою мікрофлору.

Завдяки збалансованому складу добавка "Пробіотик 7" ТМ «Грін-Віза» забезпечує:

• Зміцнення імунітету;
• Покращення процесів обміну речовин;
• Покращення стану травної системи (попереджає діарею та запори);
• Детоксикацію організму;
• Нормалізацію ваги;
• Благотворну дію на нервову систему;
• Сприяє подовженню життя.

Фітофорте "Пробіотик 7" ТМ «Грін-Віза» рекомендовано приймати дорослим або дітям від 12 років по 2капсули 1 раз на день регулярно або курсом, особливо у період сезонних інфекційних захворювань для покращення імунного захисту та загального зміцнення організму.

Для стабільного збереження результатів покращення мікрофлори радимо вам відразу після курсу Фітофорте "Пробіотик 7" пройти курс прийому Фітофорте "Пребіотик" та на регулярній основі додавати у раціон клітковину від ТМ ГРИН-ВИЗА – щоб корисні бактерії мали змогу і надалі повноцінно розвиватися у вашому кишечнику.

Література

1. Hattori M., Taylor T.D. (2009) The human intestinal microbiome: a new frontier of human biology. DNA Res., 16(1): 1–12.
2. РуженцоваТ. А. Роль пробиотиков в формировании иммунитета// Лечащий врач. 2018. № 4.С. 27-30.
3. Охотникова Е.Н. Комплексный подход в восстановлении иммунной защиты организма у детей// Український медичний часопис. 2012.№ 6 (92) – XI/XII.
4. Ткач С. М., Пучков К. С. Роль пробіотиків у корекції порушень кишкової мікробіоти // Сучасна гастроентерологія. 2014.№ 3 (77).
5. Guarner F., Requena T., Marcos A. Consensus statements from the workshop «Probiotics and health: scientific evidence» // Nutr. Hosp. — 2010. — Vol. 25. — P. 700 — 704.

1. Ардатская М. Д. Клиническое значение короткоцепочечных жирных кислот при патологии желудочно-кишечного тракта. Дис. … д.м.н. М., 2003. 299 с.
2. Mischke M., Plösch T. The Gut Microbiota and their Metabolites: Potential Implications for the Host Epigenome // Adv Exp Med Biol. 2016. Vol. 902. P. 33–44. DOI: 10.1007/978–3-319–31248–4_3.
3. Дышлюк, Л. С., Кригер О. В., Милентьева И. С. и др. Введение в направление. Биотехнология: учебное пособие. Кемерово: КемТИПП, 2014. 157 с.
4. Харитонова Л. А. Микробиоценоз кишечника у детей и пути его коррекции // Русский медицинский журнал. 2007. № 21. С. 1578.
5. Ивашкина Н. Ю., Ботина С. Г. Оригинальный отечественный пробиотик аципол: молекулярно-биологические и метаболические характеристики // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2009. № 2 (19). С. 58–64.
6. Reid G. Probiotics: definition, scope and mechanisms of action // Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2016. Vol. 30 (1). P. 17–25. DOI: 10.1016/j.bpg.2015.12.001.
7. Fons M., Gomez A., Karjalainen T. Mechanisms of colonization and colonization resistance of the digestive tract // Microbial Ecol. Health Dis. Suppl. 2000. Vol. 2. P. 240–246.
8. Wang K. Y., Li S. N., Liu C. S. Perng D. S., Su Y. C., Wu D. C., Jan C. M. Effects of ingesting Lactobacillus- and Bifidobacterium-containing yogurt in subjects with colonized Helicobacter pylori // Am J Clin Nutr. 2004. Vol. 80. P. 737–741.
9. Martins F. S., Silva A. A., Vieira A. T., Barbosa F. V., Arantes R. M., Teixeira M. M., Nicoli J. R. Comparative study of Bifidobacterium animalis, Escherichia coli, Lactobacillus casei and Saccharomyces boulardii probiotic properties // Arch Microbiol. 2009. Vol. 191. P. 623–630.
10. Collado M. C., Meriluoto J., Salminen S. Role of commercial probiotic strains against human pathogen adhesion to intestinal mucus // Lett Appl Microbiol. 2007. Vol. 45 (4). P. 454–460.
11. Кузнецова М. А. Состояние толстой кишки у детей с аллергическими заболеваниями. Автореф. дис. … к.м.н. М., 2003. 24 с.
12. Leyer G. J., Li S., Mubasher M. E., Cheryl R., Ouwehand A. C. Probiotic effects on cold and influenza-like symptom incidence and duration in children // Pediatrics. 2009. Vol. 124 (2). Р. e172-e179. DOI: 10.1542/peds.2008–2666.
13. Ibrahim F., Ruvio S., Granlund L., Salminen S., Viitanen M., Ouwehand A. C. Probiotics and immunosenescence: cheese as a carrier // FEMS Immunol. Med. Microbiol. 2010. Vol. 59. P. 53–59.
14. Maneerat S., Lehtinen M. J., Caroline E. C., Forssten S. D., Alhoniemi E., Tiphaine M., Yaqoob P., Ouwehand A. C., Rastall R. A. Consumption of Bifidobacterium lactis Bi-07 by healthy elderly adults enhances phagocytic activity of monocytes and granulocytes // J Nutr Sci. 2013. Vol. 2. P. 1–10. DOI: 10.1017/jns.2013.31.